Одним із найважливіших етапів розвитку дитини є дошкільний період життя. І саме тому психологічне забезпечення у дитячому садочку, навчання й виховання набувають великого значення у подальшому житті кожної особистості.

Психологічна служба дошкільного закладу є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України. Вона діє на підставі ст. 21, 22 Закону України “Про освіту”, ст.29-32 Закону України «Про дошкільну освіту» з метою виявлення і забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини, забезпечення ефективності освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.

У своїй діяльності практичні психологи керуються Конвенцією ООН про права дитини та вимогами Етичного кодексу психолога.

Основною метою діяльності психологічної служби системи освіти є підвищення якості та забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, спрямованих на збереження і укріплення здоров’я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу, посилення розвивального і виховного компонентів системи освіти, захист психічного і соціального здоров’я дитини на всіх рівнях навчання.

Психологічне здоров'я передбачає здоров'я психічне, в основі якого лежить повноцінне психічний розвиток дитини на всіх етапах дитинства. Відповідно до поставленої мети дитячий практичний психолог виконує наступні задачі: реалізує в роботі з дітьми можливості розвитку кожного віку; розвиває індивідуальні особливості дитини, тобто увагу фахівця повинні залучати інтереси, здібності, нахили, почуття, захоплення, відносини дитини і пр. Від психолога потрібно створити сприятливий для розвитку дитини клімат в дитячому саду, а також необхідність надавати своєчасну психологічну допомогу, як дітям, так і їх батькам, вихователям.

Основними видами діяльності дитячого психолога є:

психологічне просвітництво

психологічна профілактика

психологічне консультування

психологічна діагностика

психологічна корекція.

Під психологічним просвітництвом розуміється залучення дорослих (вихователів, батьків) і дітей до психологічних знань. В суспільстві недостатньо поширені психологічні знання, не завжди виражена психологічна культура, яка передбачає інтерес до іншої людини, повагу до особливостей його особистості, вміння і бажання розібратися в своїх власних відносинах, переживаннях, вчинках.

У педагогічних колективах, як і сім'ях, можливі конфлікти, в основі яких - психологічна глухота дорослих людей, невміння і небажання прислухатися один до одного, зрозуміти, пробачити, поступитися і пр. Тому практичному психологу важливо підвищувати рівень психологічної культури тих людей, які працюють з дітьми.

Основний сенс психологічного освіти полягає в тому, щоб знайомити вихователів, батьків з основними закономірностями й умовами сприятливого психічного розвитку дитини, популяризувати і роз'яснювати результати психологічних досліджень, формувати потребу в психологічних знаннях і бажання використовувати їх в роботі з дитиною або в інтересах розвитку власної особистості, а також досягти розуміння необхідності практичної психології і роботи психолога в дитячому саду і в інших навчальних закладах. Психологічне просвітництво може проходити у вигляді лекцій, бесід, семінарів.

Психологічна профілактика спрямована на збереження, зміцнення і розвиток психологічного здоров'я дітей на всіх етапах дошкільного дитинства. Психологічна профілактика передбачає відповідальність за дотримання в дошкільному закладі (та інших дитячих установах) психологічних умов, необхідних для повноцінного психологічного розвитку і формування особистості дитини на кожному віковому етапі. Також психологічна профілактика передбачає своєчасне виявлення таких особливостей дитини, які можуть привести до певних складнощів, відхилень в інтелектуальному і емоційному розвитку, в його поведінці і відносинах.

Основна складність, з якою може зустрітися психолог - це нерозуміння педагогічним колективом та батьками важливості психологічної профілактики. Подібне нерозуміння можна пояснити тим, що існує багато проблем з окремими дітьми і колективами, які необхідно терміново вирішувати і тому вихователі та батьки можуть не замислюватися про те, що може статися в майбутньому.

Психолог повинен намагатися прогнозувати можливість появи проблем і проводити роботу в напрямку їх попередження. В психопрофилактиці ініціатива цілком виходить від психолога, в цьому проявляється творчість його як фахівця. Психолог розробляє і здійснює розвиваючі програми для дітей різного віку з урахуванням особливостей кожного вікового етапу. Він також виявляє такі психологічні особливості дитини, які можуть надалі зумовити виникнення певних труднощів чи відхилень в його інтелектуальному і особистісному розвитку. Практичний психолог повинен стежити за дотриманням в дитячому саду умов, необхідних для нормального психічного розвитку і формування особистості дітей на кожному віковому етапі, а також попереджати можливі ускладнення в психічному розвитку і становленні особистості дітей в зв'язку з їх переходом на наступну вікову ступінь.

Консультативна робота в дитячому саду має принципову відмінність від тієї, яку здійснює психолог в районних чи інших консультаціях. Специфіка такого консультування полягає в тому, що воно зосереджується на вирішенні професійних проблем. У процесі консультування розглядається тільки те, що має відношення до вирішення головного завдання психологічної служби освіти - максимально сприяти психічному, особистісному розвитку кожної дитини.

Завідувачі, вихователі, батьки й інші люди отримують консультацію , оскільки мають відношення до дитини. Їхні проблеми розглядаються тільки у зв'язку з проблемами дітей, а не самі по собі. Вихователі часто звертаються до психолога з наступними питаннями: причини труднощів у засвоєнні дітьми програм навчання (підготовка до школи), небажання і невміння дітей займатися, емоційні, особистісні порушення, конфліктні відносини з іншими дітьми.

Батьки часто звертаються з проблемами: як готувати дітей до школи, відсутність у дітей виражених інтересів, погана пам'ять, неорганізованість, несамостійність, агресивність, підвищена збудливість або боязкість; іншими словами, мається на увазі все те, що прийнято позначати словами "важка дитина".

В обов'язки дитячого психолога входить також виявлення особливостей психічного розвитку дитини, сформованості певних психологічних новоутворень, відповідності рівня розвитку дитини віковим нормативам. Тому в діяльності практичного психолога значне місце займає діагностика.

Завдання психодіагностики - дати інформацію про індивідуально-психічних особливостей дітей, яка була б корисна для себе самих, а також вихователям, батькам.

Кожен практичний психолог системи освіти має подвійне підпорядкування. За адміністративної лінії він підпорядковується завідувачу , з професійної - психологічному Центру, де працюють фахівці-психологи.

Психолог проводить як групові, так і індивідуальні заняття та консультації. Це може бути робота з підготовчою групою дитячого саду, або групою дітей молодших. Як зазначають досвідчені психологи, починаючому фахівцеві не слід відразу братися за всі можливі напрямки роботи, краще починати з проблемних дітей, ситуацій, з проблематики, яка краще освоєна психологом, де він більш компетентний, поступово нарощуючи свій методичний арсенал. У психолога в дитячому саду обов'язково повинен бути свій кабінет, це важлива умова організації психологічної служби.

Успішно працючого дитячого психолога відрізняють такі професійні якості як: прагнення до пізнання себе та інших, широта інтересів і незалежність поглядів, здатність емоційно притягувати до себе людей, підвищене почуття відповідальності за свої слова і дії, усвідомлення меж своєї компетентності.

Джерело: www.psy.msu.ru

Коментарi